Сьогодні у школах відзначають випускний. Це одна із важливих подій кожної людини після якої починається новий етап життя.
Відразу згадується мій випускний. Це було зовсім недавно - 3 роки тому (2004-й р.). Пам’ятаю, як багато моїх однокласниць і однокласників сумували за школою. У декого на очах виступали сльози. Але я чомусь не сумував. Навпаки, в деякій мірі радів новим змінам у житті. Особливо не сумував з розлукою з однокласниками, можливо, ще й тому, що майже всі з одного району і живемо недалеко один від одного. А це, як правило, свідчить про те, що й після закінчення школи будемо бачитись. Так воно є. Навіть більше того, троє моїх однокласників тепер навчаються зі мною в університеті в одній групі.
Ще й досі у мене залишилась образа на вчительку математики (алгебри та геометрії) через яку я втратив можливість отримати медаль і яка відбила у мене бажання вчитися (якщо комусь цікаво, то пізніше напишу про неї). Тому був засмучений, коли при врученні атестату у мене не було медалі. І ще було більш образливо, коли дехто купував собі цю медаль. Я теж міг купити, але не хотів. Я вважав це принизливо.
А загалом випускний 2004-го року пройшов вдало: з танцями, смачною їжею, цікавими конкурсами, чарівними однокласницями 
і з зустріччю сонця.
Loading ...
Згадую свій випускний 2002 року, в мене було тоді дивне відчуття, але то був не сум за школою, а як і в тебе передчуття
початку нового цікавого життя. І я не помилився)) так воно і сталося, студентські роки були шаленими і ці 5 років промайнули так само швидко як і школа. А позавчора, 26 червня 2007 року,
я святкував випускний у своєму універі)) Скажу чесно, шкільний та студентський випускні особливо не відрізняються за позитивом та емоціями:)Хоча перед студентами постають набагато серйозніші задачі, ніж перед школярами.
В університеті я провчився лише 3 роки, але мені здається, що саме за ним я буду сумувати набагато більше, ніж за школою.
За школою я взагалі не сумую, а от за універом так((
Дійсно є що згадати, є те чого не повернути і не повторити))
Це були шалені 5 років і закінчилися вони так само шалено))
Але мій основний принцип: дивитися впереді ні про що не шкодувати, тому все ще попереду
На всі 100% з тобою згоден.
Також закінчив школу в 2004 році. Було досить непогано, але хотілося якщо чесно більшого %-)..Майже весь мій клас (90%) поступили в один ВУЗ, тому, не то шоб сумувати, а й навпаки іноді)
Я радий,шо пішов зі школи.Ті самі стіни мене вже замучили,а випускний був так собі.Таке враження,що його робили не для випускників,а для вчителів і батьків.Зато на другий день(день молоді),ми з класом поїхали в ліс,там було дійсно класно,і ввечері в місті ми вже повністю допрапились.