Що може бути гірше, ніж любов на відстані? І в той же час, як прекрасно, що є десь людина, що чекає й любить. Але чи не так все безхмарно в цій любові? Цілком можливо, що ми тільки створили ілюзію любові самі, щоб не почувати себе самотніми. Любов на відстані теж буває різною: спілкування через Інтернет, переписка, розмови по телефону, рідкі, але все-таки зустрічі.
Спілкування через Інтернет
Досвід показує, що на сайти знайомств люди звертаються з кількох причин у вигляді цілей знайомства: романтичних, сексуальних, для переписки, серйозних і т.д. Споконвічно, залучає інтерес, очікування нової пригоди або конкретна мета завести собі друга. Ті, хто приходить задовольнити цікавість, швидко досягають мети й зникають. Завсідниками сайту знайомств залишаються люди, що віддають перевагу спілкуванню у віртуальному світі над спілкуванням у світі реальному, повсякденному.
Здавалося б, віртуальне спілкування могло б їм допомогти, але воно тільки збільшує скритність людини, що забуває взагалі, що таке життя і як спілкуватися з людьми в повсякденному світі. Для них не стільки важливо знайти партнера, щоб потім продовжити з ним зустрічатися “реально”, скільки сама “тусовка”, спілкування з новими людьми через Інтернет. І треба сказати, що цю мету вони реалізують повністю, тому що саме тут можна зустріти людину, з якою, можливо, ніколи б не зустрілися у своєму житті, не говорячи вже про міжнародні масштаби знайомств. Перевага спілкування через Інтернет полягає в анонімності, у тому, що вам не обов’язково бути самим собою. Ви можете вибрати для себе будь-яку роль, надягти будь-яку маску й ваш співрозмовник можливо ніколи не дізнається, хто за цією роллю, маскою.
Любов по переписці
У загс або під вінець люди йдуть тому, що хочуть бути разом щохвилини, у радості й у горі, у хворобі й здоров’ї, а не тільки в лічені години свят. І ще тому, що хочуть мати і виховувати своїх дітей.”Дивно… така гарна начебто дівчина і розумна, чому вона увесь час одна? Немає біля неї постійного мужика?!” – говорять люди. А вона відповідає всім, що є в неї наречений, тільки живе в іншому місті, країні, материку… Так, нелегко їй доводиться, адже мало хто вірить у такі відносини, хоча й доводити нікому нічого необов’язково. А когось чіпляє в поїздках – без натяків на відносини флірт, спілкування. І по приїзду додому починається роман: Sms-ки, відверті листи по “електронній пошті”, дзвінки на мобільний… Потім, можливо два варіанти: або зустрінеться хтось цікавіший, можливий новий роман, або все розгориться й запалиться так, що прийдеться подавати заяву в рагс і кому-небудь переїжджати.
Рідкі зустрічі
Він приїжджає, ви до нього або зустріч відбувається на нейтральній території. Божевільний секс уперемішку зі спілкуванням, гумором, з відчуттям “ніби в останній раз”! І так з періодичністю раз у півроку або рік! Навіщо такі складності, запитаєте ви? Чи не можна якось із комфортом заводити відносини? Але для деяких зміст полягає в тому, що не треба цієї зручності! У банальних відносинах інтерес до партнера пропадає й все набридає. Так чим же гарний для таких осіб роман на відстані? Видимо, упевненістю в неможливості його продовження! Тобто заміж вони не збираються… Ну, а чим же “місцеві” не влаштовують? “Напевно, тому, що така гра страстей подобається обом, хто на різних берегах – у ній є щось невловиме, що так заворожує” – відповідають закохані.
Говорять – розлука зближає й зміцнює
Насправді це не так, на відстані люди звикають жити друг без друга, і поступово остигають. Начебто й дружба була, і повага залишилася, але любові не було й не буде, на жаль або на щастя… Він, звичайно, чудова людина; може бути, жили б вони поруч – усе зложилося б у них вдало, але час і відстань беруть своє. Їм немає про що говорити, у них різні інтереси й мети. Але тим, хто вірить – щастя й удачі. На відстані можна придумати що завгодно, як набрехати й що відповісти, а коли в очі дивишся – все зрозуміло без слів. Тим, у кого були такі відносини знайома ситуація, коли місяця три було просто казково, він намагався приїжджати якнайчастіше, але частіше раз у два тижні не виходило, а потім і зовсім раз на місяць, залишалося тільки дзвонити й писати…підсумок, почуття помітно охолонули.
Або – перед від’їздом повторював, що буде чекати вас все життя, нічого твердіше бути не може у світі! Робив неймовірні дурості й подвиги заради вас. А через кілька місяців зовсім і не пише, а якщо й пише, то три рядки раз у півроку. І таке часто трапляється, просто, напевно, когось зустрів, познайомився, закохався. Ви всі розуміли, тому й не настроювалися на вічну любов і його відданість! Хоча бувають й інші приклади: дама познайомилася із чоловіком через Інтернет, усе кинула заради нього й переїхала до нього. Зараз вони одружені вже 3 роки.Комусь краще перебувати на відстані щоб уникнути побутових проблем, які вбивають любов. Хоча природно згодом захочеться більшого…
Любов на відстані є. Але вона трохи кумедної форми. Хтось сказав чудову фразу: “любов на відстані – це захисний механізм від реальних живих контактів, оригінальне прикриття власного страху. Неначебто б і не одна, якщо запитають, чи є в тебе хтось – так, але він зараз у відрядженні, а якщо задуматися – два дні разом, три дні порізно”. Любов на відстані схожа на романтичне сп’яніння, у якому не варто перебувати довго.
Джерело: Шпилька
Загалом , треба жити реальністю, а любов на відстані – це життя в сні.
[...] Любов на відстані (tags: interesting offline) [...]
Так це завжди романтично. Але не більше року.
Потім це перетворюється на кошмар для двох.
А ще найголовніше, щоб це була насправді любов.
Може така штука тривати навіть 6 років. Але чогось так ся стало, що вкінці все-одно ніц не вийшло. Очевидно *кохання у такософона приречено недовго прожити* Що єдине скажу – не обіцяйте людям нічого, поки не впевнені в тому на 200%
Ого, 6 років це дуже багато, навіть для любові на відстані. А стосовно обіцянки, то це хороша порада.
Любов на відстані – це з одного боку прекрасно і романтично.Але як було сказано вище,- довго вона не триває, а якщо і триває, то з цього нічого в кінці не вийде. Але бувають і такі випадки, що закохані не витримують і одружуються щоб бути разом назавжди.
Особисто я у таких стосунках розчарувалася, підкажіть як жити і що робити далі.
Я на власному досвіді переконався, що любов на відстані безнадійна. І на це є маса причин. Руслана, можу порадити лише якомога менше сумувати і жити в своє задоволення. А любов прийде з часом. Головне вірити в це. Принаймі, я так вважаю.
І звідки ти такий (mehanik)мудрий
? А якщо серйозно, то кохання на відстанні – це очікування дотиків, поглядів, слів… На відстані кохання віддаляється, а інколи на таку відстань, що вже й не повертається.
Ех, Квітана, був би я мудрий, то у мене в житті не було б так багато помилок…
Ну знаєш, життя не можливе без помилок…
Так, згідна. Неможливе. Тільки не обов”язково їм такими болючими бути
Любов на відстані є!!! Хоча кожен судить по своєму досвіді і по своїх помилках.Для когось це урок на майбутнє, а в когось це перетворюється в щасливе кохання.В кожного життя складається по різному і неможна судити по собі інших. Нехай кожен іде тією дорогою як йому серце підказує. Кохання на відстані треба берегти і цінувати якщо це дійсно справжнє кохання.
Я вважаю ,що любов на відстанні існує!хоч як важко чекати цілими місяцями коханого,але це чекання виправдовує себе!сама в цьому переконалась,хоч як важко буває пережити ці місяці розлуки!
ЛЮДИ!!! досить виправдовувати свої помилки інтернетом! якщо люди не створені один для одного, то тут нічого не допоможе, або якщо самі люди спричинюють розлуку, якщо самі люди не цінують один одного – то все, нічого не світить! і відстань для кохання не перешкода!
я 2 роки зустрічалася на відстані! і він приїжджав увесь цей час кожного вихідного по можливості (окрім сесій), а зараз я переїхала до Києва, де він живе. і ми досі разом, все ок!
гловне почуття!! якщо це не ваша половинка, то не ваша! і не списуйте це на стосунки на відстані!
Lisa
Я тебе двома руками підтримую! Справді, якщо твоя половинка – витримаєте все. Я вже живу 6 років так. І зустрічаємось по можливості. І ніхто нікому не зраджує і т.п.
І я тебе також підтримую.Я знаю,як важко зустрічатися на відстані.Головне витримати цю розлуку.Я знаю,як це жити і відчувати,що твоя друга половинка дуже далеко.Головне не втрачати надію.і довіряти один одному, тоді все буде все буде чікса!!!
Я також думаю що з цього щось може вийти. у мене ситуація трохи інша. І я не знаю як мені поступити. Не підкажете?
Народ, любов то вона є….але як з нею жити, якщо дійсно кохаєш…Ти кожен день хочеш до нього….а його немає….
От скажіть що робити, коли ти з ним зустрічалася, все супер….І він поїхав на роботу….8місяців…..ти його чекаєш…але він приїде на 2тижні…і тут ж знову поїде….Як з цим жити????2тижні -на рік???Я от не знаю…просто життя втратило смисл без нього,…але чи заповнить він цю порожнечу що наросла за 8місяців, за 2тижні????????
Треба вірити у краще, знаєте можна почитати коментарі за і проти. Коли ти сам не віриш у свою любов, то коментарі проти будуть здаватися тобі правдивішими і ти заспокойшся, шо от якшо я не дочекаюся, то не я винен. а Земля так крутиться… звичайно так легше, але чи так потрібно? потрібно, коли любові взагаліто і не було.
Я от скоро місяць без своєї коханої(раніше ми бачились 6 днів на тиждень) – дуже важко, і завжди переконуєшся що вона найкраща, і навіть стидно за минулі суперечки чи за замалу увагу… просто розумієш необхідність у своїй коханій людині. Так воно у таких ситуаціях думається от коли зустрінемось буду ідеальним, уважним, тдтп. звичайно трохи самообман. Але любов безперечно буде сильнішою і важливо що вона взагалі буде. А для цього треба щось робити, бо коли ні – то утратиться інтерес. А щоб цього не було – треба більше цікавитись її життям, (бо жінки їм би комусь поплакатись, тобто поговорити, то нехай цей хтось будете ви) – тобто завжди бути на звязку, бути в курсі її справ. Я вірю, що в нас все буде добре… і коли ми знову зустрінемось ми будемо сильнішими у плані відносин. Якщо ні я напишу через 5 місяців, чи ми дочекалися. Але ми дочекаємось. Всім бажаю любові, не важливо на відстані чи у тісноті, основне, що вона живе між людьми. вірте у неї, і ще шось робіть для цього. ))))
Вона існує!Хоча одиницям вдається її зберегти.так,ти не можеш поділитися емоціями, що наповнюють тебе в даний момент,задумуєшся часто, а чи варто такі труднощі того.Та воно того варто.Якщо це дійсно твоя половинка- ніяка відстань вас не розлучить.Головне вірити і набратися терпіння,по собі знаю.Любіть і нехай ніяка відстань не буде вам завадою!
Все, закінчилась ілюзія… пройшло стільки років, непонятно як, розійшлись… Вже пройшло пів року як розійшлись а мене і досі тяне, нізким неможу навіть почати… важко… а він не робить кроку для примирення, непотрібна йому, а жаль…
Любов на відстані є, але рідко хто витримує
Всім, хто в такій ситуації, бажаю не здаватись відстані, а любити один одного… розумійте один одного, а головне – показуйте те, що що Він/Вона вам потрібні, що дорожите ними, що памятаєте про них…
КОХАННЯ НА ВІДСТАНІ Є, ГОЛОВНЕ РОЗУМІТИ ОДНЕ ОДНОГО, І ПІДТРИМУВАТИ ТА ОЧІКУВАТИ ЗУСТРІЧІ!!!!