
Що може бути гірше, ніж любов на відстані? І в той же час, як прекрасно, що є десь людина, що чекає й любить. Але чи не так все безхмарно в цій любові? Цілком можливо, що ми тільки створили ілюзію любові самі, щоб не почувати себе самотніми. Любов на відстані теж буває різною: спілкування через Інтернет, переписка, розмови по телефону, рідкі, але все-таки зустрічі.
Спілкування через Інтернет
Досвід показує, що на сайти знайомств люди звертаються з кількох причин у вигляді цілей знайомства: романтичних, сексуальних, для переписки, серйозних і т.д. Споконвічно, залучає інтерес, очікування нової пригоди або конкретна мета завести собі друга. Ті, хто приходить задовольнити цікавість, швидко досягають мети й зникають. Завсідниками сайту знайомств залишаються люди, що віддають перевагу спілкуванню у віртуальному світі над спілкуванням у світі реальному, повсякденному.
Здавалося б, віртуальне спілкування могло б їм допомогти, але воно тільки збільшує скритність людини, що забуває взагалі, що таке життя і як спілкуватися з людьми в повсякденному світі. Для них не стільки важливо знайти партнера, щоб потім продовжити з ним зустрічатися “реально”, скільки сама “тусовка”, спілкування з новими людьми через Інтернет. І треба сказати, що цю мету вони реалізують повністю, тому що саме тут можна зустріти людину, з якою, можливо, ніколи б не зустрілися у своєму житті, не говорячи вже про міжнародні масштаби знайомств. Перевага спілкування через Інтернет полягає в анонімності, у тому, що вам не обов’язково бути самим собою. Ви можете вибрати для себе будь-яку роль, надягти будь-яку маску й ваш співрозмовник можливо ніколи не дізнається, хто за цією роллю, маскою.
Любов по переписці
У загс або під вінець люди йдуть тому, що хочуть бути разом щохвилини, у радості й у горі, у хворобі й здоров’ї, а не тільки в лічені години свят. І ще тому, що хочуть мати і виховувати своїх дітей.”Дивно… така гарна начебто дівчина і розумна, чому вона увесь час одна? Немає біля неї постійного мужика?!” - говорять люди. А вона відповідає всім, що є в неї наречений, тільки живе в іншому місті, країні, материку… Так, нелегко їй доводиться, адже мало хто вірить у такі відносини, хоча й доводити нікому нічого необов’язково. А когось чіпляє в поїздках - без натяків на відносини флірт, спілкування. І по приїзду додому починається роман: Sms-ки, відверті листи по “електронній пошті”, дзвінки на мобільний… Потім, можливо два варіанти: або зустрінеться хтось цікавіший, можливий новий роман, або все розгориться й запалиться так, що прийдеться подавати заяву в рагс і кому-небудь переїжджати.
Рідкі зустрічі
Він приїжджає, ви до нього або зустріч відбувається на нейтральній території. Божевільний секс уперемішку зі спілкуванням, гумором, з відчуттям “ніби в останній раз”! І так з періодичністю раз у півроку або рік! Навіщо такі складності, запитаєте ви? Чи не можна якось із комфортом заводити відносини? Але для деяких зміст полягає в тому, що не треба цієї зручності! У банальних відносинах інтерес до партнера пропадає й все набридає. Так чим же гарний для таких осіб роман на відстані? Видимо, упевненістю в неможливості його продовження! Тобто заміж вони не збираються… Ну, а чим же “місцеві” не влаштовують? “Напевно, тому, що така гра страстей подобається обом, хто на різних берегах - у ній є щось невловиме, що так заворожує” - відповідають закохані.
Говорять - розлука зближає й зміцнює
Насправді це не так, на відстані люди звикають жити друг без друга, і поступово остигають. Начебто й дружба була, і повага залишилася, але любові не було й не буде, на жаль або на щастя… Він, звичайно, чудова людина; може бути, жили б вони поруч - усе зложилося б у них вдало, але час і відстань беруть своє. Їм немає про що говорити, у них різні інтереси й мети. Але тим, хто вірить - щастя й удачі. На відстані можна придумати що завгодно, як набрехати й що відповісти, а коли в очі дивишся - все зрозуміло без слів. Тим, у кого були такі відносини знайома ситуація, коли місяця три було просто казково, він намагався приїжджати якнайчастіше, але частіше раз у два тижні не виходило, а потім і зовсім раз на місяць, залишалося тільки дзвонити й писати…підсумок, почуття помітно охолонули.
Або - перед від’їздом повторював, що буде чекати вас все життя, нічого твердіше бути не може у світі! Робив неймовірні дурості й подвиги заради вас. А через кілька місяців зовсім і не пише, а якщо й пише, то три рядки раз у півроку. І таке часто трапляється, просто, напевно, когось зустрів, познайомився, закохався. Ви всі розуміли, тому й не настроювалися на вічну любов і його відданість! Хоча бувають й інші приклади: дама познайомилася із чоловіком через Інтернет, усе кинула заради нього й переїхала до нього. Зараз вони одружені вже 3 роки.Комусь краще перебувати на відстані щоб уникнути побутових проблем, які вбивають любов. Хоча природно згодом захочеться більшого…
Любов на відстані є. Але вона трохи кумедної форми. Хтось сказав чудову фразу: “любов на відстані - це захисний механізм від реальних живих контактів, оригінальне прикриття власного страху. Неначебто б і не одна, якщо запитають, чи є в тебе хтось - так, але він зараз у відрядженні, а якщо задуматися - два дні разом, три дні порізно”. Любов на відстані схожа на романтичне сп’яніння, у якому не варто перебувати довго.
Джерело: Шпилька
Загалом , треба жити реальністю, а любов на відстані - це життя в сні.




[...] Любов на відстані (tags: interesting offline) [...]
Так це завжди романтично. Але не більше року.
Потім це перетворюється на кошмар для двох.
А ще найголовніше, щоб це була насправді любов.
Може така штука тривати навіть 6 років. Але чогось так ся стало, що вкінці все-одно ніц не вийшло. Очевидно *кохання у такософона приречено недовго прожити* Що єдине скажу - не обіцяйте людям нічого, поки не впевнені в тому на 200%
Ого, 6 років це дуже багато, навіть для любові на відстані. А стосовно обіцянки, то це хороша порада.
Любов на відстані - це з одного боку прекрасно і романтично.Але як було сказано вище,- довго вона не триває, а якщо і триває, то з цього нічого в кінці не вийде. Але бувають і такі випадки, що закохані не витримують і одружуються щоб бути разом назавжди.
Особисто я у таких стосунках розчарувалася, підкажіть як жити і що робити далі.
Я на власному досвіді переконався, що любов на відстані безнадійна. І на це є маса причин. Руслана, можу порадити лише якомога менше сумувати і жити в своє задоволення. А любов прийде з часом. Головне вірити в це. Принаймі, я так вважаю.
І звідки ти такий (mehanik)мудрий :-)? А якщо серйозно, то кохання на відстанні - це очікування дотиків, поглядів, слів… На відстані кохання віддаляється, а інколи на таку відстань, що вже й не повертається.
Ех, Квітана, був би я мудрий, то у мене в житті не було б так багато помилок…
Ну знаєш, життя не можливе без помилок…
Так, згідна. Неможливе. Тільки не обов”язково їм такими болючими бути
:) 
Любов на відстані є!!! Хоча кожен судить по своєму досвіді і по своїх помилках.Для когось це урок на майбутнє, а в когось це перетворюється в щасливе кохання.В кожного життя складається по різному і неможна судити по собі інших. Нехай кожен іде тією дорогою як йому серце підказує. Кохання на відстані треба берегти і цінувати якщо це дійсно справжнє кохання.
Я вважаю ,що любов на відстанні існує!хоч як важко чекати цілими місяцями коханого,але це чекання виправдовує себе!сама в цьому переконалась,хоч як важко буває пережити ці місяці розлуки!