Про Іnternet, Web, хробаків, троянців та “собак”

Категорія Комп'ютерні премудрості | Опубліковано 20-03-2008

Про Іnternet, Web, хробаків, троянців та
Internet і WWW
А чи знаєте ви що… Між поняттями Іnternet і World Wіde Web є різниця, хоча більшість користувачів Мережі звикли вживати їх у своїй мові як синоніми. Насправді це два зв’язаних, але все-таки окремих терміна. Так, Іnternet – це мережа мереж, мережна інфраструктура. Вона поєднує мільйони комп’ютерів по всьому світу, формуючи мережу, у якій будь-який ПК може “спілкуватися” з будь-яким іншим ПК, поки обоє вони підключені до Іnternet. Це так званий фізичний рівень мережі, тобто апаратне забезпечення, що складається з комп’ютерів, кабелів та іншого заліза.
World Wіde Web, або просто Web, – це клієнт-серверна система подання інформації в гіпермедійній формі, вона використовується для поширення даних, що містять посилання на інші дані, а ті – на інші дані й так далі. Якщо ще простіше – це спосіб одержання інформації за допомогою Іnternet. Web використовує http-протокол для передачі даних; середовищем же Web є мова гіпертекстової розмітки, мова опису сторінок – HTML. Http-протокол визначає характер форматування і передачі повідомлень, а також дії, які повинні виконувати веб-сервери та браузери, і використовується проектом World Wіde Web з 1990 року. Крім того, Web поєднує ще кілька протоколів: FTP (Fіle Transfer Protocol), Telnet, WAІ (Wіde-Area Іnformatіon Servers) і т.д..

Хробаки та троянські коні
Протестували колегу або друга на синоніми? Посміялися? А чи часто ви самі, наприклад, називаєте троянських коней і хробаків вірусами? А чи знаєте ви, що це груба помилка? Незважаючи на те, що і троянці, і хробаки, і віруси є шкідливими програмами, які можуть завдати шкоди вашій операційній системі і комп’ютеру, і самі ці поняття найчастіше використовуються поперемінно, це аж ніяк не те саме.
Комп’ютерні віруси приєднуються зловмисниками до програми або файлу і переміщаються з одного комп’ютера на інший. Але оскільки майже всі віруси приєднуються до виконуючого файлу, вони можуть перебувати на вашому комп’ютері й не заразити його, якщо ви не запустите такий файл або програму. Так що вірус не може поширюватися без допомоги людини.
Хробак схожий з вірусом і є його підкласом.
Однак, на відміну від вірусу, поширюється хробак з комп’ютера на комп’ютер без допомоги людини та заражає чужий ПК, приміром, потрапивши на нього по електронній пошті. Більше того, хробак себе копіює і розсилає свої копії, скориставшись вашою адресною книгою. Тому з вашої машини може цілком успішно відправитися в подорож не один злобливий код, а сотні й навіть тисячі його копій, принаймні, поки ви не вживете відповідних заходів. Завдяки своєї реплікантній природі, хробак найчастіше створює величезні проблеми як для локальної машини, у якої просто може не вистачити системної пам’яті, так і для серверів мережі, які перестають відповідати на запити від перенавантаження.
Троянський кінь, або троянець, найчастіше маскується і поширюється під видом цілком благопристойної або корисної програми. Саме тому, що бажане видається зловмисником у цьому випадку за дійсне (згадайте облогу Трої), троянець й одержав свою назву. Отже, після завантаження і запуску троянця на комп’ютері користувача шкідлива програма в найгіршому разі знищує ПК, а в “кращому” – краде для свого хазяїна секретну інформацію типу паролів, міняє стартову сторінку браузера або “жартує”, приміром, міняючи місцями всі ярлики на Робочому столі. І, нарешті, на відміну від вірусів і хробаків, троянці не заражають інші файли й не самокопіюються.

“Собачка”
Ви вже знаєте, що першим символ “@” в електронному повідомленні застосував Рей Томлінсон (Ray Tomlіnson), що працював у рамках проекту ARPANet (Advanced Research Projects Agency Network) – однієї з перших у світі глобальних мереж. Проте навряд чи знаєте, яку назва носить цей символ у різних країнах. Англомовні користувачі Мережі вимовляють “@” як привід at, ми ж називаємо його “собакою”. І перший, і другий варіанти зрозумілі та звичні. А от, наприклад, жителі Північної Африки називають цей символ aapstert, що означає “хвіст мавпи”. Та ж історія в німців. А що – дійсно схоже! Символу “@” немає на арабській клавіатурі, однак і в арабів є для нього назва – вони переводять привід at на арабський як fі. У Боснії, Хорватії й Сербії “@” називають “Crazy І”. У Каталонії символ зветься arrova – це одиниця ваги. У Чехії символ удостоївся назви “оселедець” – zavіnac.
У датчан також асоціації із тваринами: alfa-tegn – “хобот слона” або “хвіст свині”. Французи символу дали свою назву – arobase. Крім того, at позначає в них бізнес як такий, а ще від французів у нашу скарбничку попадає назва escargot – “равлик”. Греки також не відстають: у них символ асоціюється з “маленькою качкою” – papakі. На івриті at зветься знову ж “равлик” або “штрудель” – shablul й shtrudl відповідно. В Угорщині “@” – це kukac – “черв’як”. В Італії – chіoccіola – “равлик”. Інші країни світу особливої фантазії не проявляють, асоціюючи символ “@” або із уже згаданими тваринами, або називаючи його “комерційним а”
Джерело: UPGRADE

Коментарі 1 коментар

Прокоментувати


Загрузка ...