Історія українського футболу. Хронологія. Частина 3. 1976-2007 рр.
Категорія Футбол | Опубліковано 28-03-2008
1976. “Динамо” (Київ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. “Динамо” (Київ) – віце-чемпіон осінньої першості. Третіми призерами Олімпіади в Монреалі в складі збірної СРСР стали: М.Фоменко, С.Решко, В.Трошкін, В.Онищенко, В.Колотов, Л.Буряк, О.Блохін. А.Ковзанов, В.Веремєєв, гол.тренер В.Лобановский. Тренер О.Базилевич (усі – “Динамо” Київ), В.Звягінцев (“Шахтар”). Збірна СРСР “київського зразка” дійшла до чвертьфіналу чемпіонату Європи.
1977. “Динамо” (Київ) – півфіналіст Кубка чемпіонів – перша українська та радянська команда, що дійшла до такої стадії в цьому турнірі. “Динамо” (Київ) також стало чемпіоном СРСР.
1978. “Динамо” (Київ) і “Шахтар” (Донецьк) зайняли відповідно 2-е та 3-є місця в чемпіонаті СРСР. Ці ж команди зустрілися у фіналі Кубка. Перемогли кияни.
1979. “Шахтар” (Донецьк) і “Динамо” (Київ) знову зайняли 2-е й 3-е місця, але помінявшись місцями. Віталій Старухін (“Шахтар”) визнаний кращим футболістом СРСР. Перший матч за участю національних команд у Сімферополі. Товариський матч СРСР – Болгарія – 3:1.
1980. “Динамо” (Київ) – чемпіон СРСР. “Шахтар” (Донецьк) – володар Кубка СРСР. Третіми призерами Олімпіади в Москві в складі збірної СРСР стали: В.Бессонов, С.Балтача (обоє – “Динамо” Київ), вихованець нікопольського футболу С.Шавло (“Спартак” Москва), вихованець луганського футболу С.Андрєєв (СКА Ростов), вихованець дніпропетровського футболу В.Пільгуй (“Динамо” Москва).
1981. “Динамо” (Київ) – знову чемпіон СРСР. Олег Блохін (“Динамо” Київ) зайняв 5-е місце в конкурсі кращого гравця Європи. Він же в дев’ятий (!!!) і останній раз визнаний кращим футболістом України – абсолютний рекорд.
1982. “Динамо” (Київ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. На чемпіонаті світу в Іспанії в складі збірної СРСР брали участь кияни С.Балтача, А.Дем’яненко, В.Бессонов, А.Баль, О.Блохін, В.Чанов, а також виступав за московське Торпедо вихованець харківського футболу Ю.Суслопаров і вихованець, що виступав за СКА Ростов, луганського футболу С.Андрєєв. “Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР і володар Кубка СРСР. Валерій Лобановский удруге став головним тренером збірної СРСР (пробув до кінця 1983).
1983. “Динамо” (Київ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. “Дніпро” (Дніпропетровськ) уперше став чемпіоном СРСР. “Шахтар” (Донецьк) – володар, а “Металіст” (Харків) – фіналіст Кубка СРСР.
1984. “Шахтар” (Донецьк) – четвертьфіналіст Кубка Кубків. “Дніпро” (Дніпропетровськ) – бронзовий призер чемпіонату СРСР. Геннадій Литовченко (“Дніпро”) визнаний кращим футболістом СРСР.
1985. “Дніпро” (Дніпропетровськ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. “Динамо” (Київ) – чемпіон і володар Кубка СРСР. Третій “дубль” київського клубу. Олег Протасов (“Дніпро”) зайняв 7-е місце в суперечці за кращого гравця Європи. “Дніпро” (Дніпропетровськ) – бронзовий призер. “Шахтар” (Донецьк) – фіналіст Кубка СРСР. У четвертий раз фінал Кубка був чисто українським. Анатолій Дем’яненко (“Динамо” Київ) визнаний кращим футболістом СРСР.
1986. “Динамо” (Київ) вдруге виграло Кубок Кубків. Ігор Беланов (“Динамо” Київ) – другий український футболіст в історії – визнаний кращим футболістом Європи. У десятку кращих футболістів Європи ввійшов також киянин Олександр Заваров (розділив 6-7 місце). “Динамо” (Київ), Ігор Беланов і Валерій Лобановский (головний тренер “Динамо” Київ) були визнані другими відповідно командами (після Аргентини), футболістами (після Марадони) і тренерами (після Гі Тіса) світу. Олег Протасов (“Дніпро”) став володарем “Срібної бутси”. Учасниками чемпіонату світу в Мексиці в складі збірної СРСР стали кияни Чанов, Бессонов, Баль, Кузнєцов, Дем’яненко, Яремчук, Яковенко, Заваров, Рац, Бєланов, Блохін, Євтушенко та головний тренер Лобановский, дніпропетровці Литовченко, Протасов і Краківський. Валерій Лобановский у переддень чемпіонату світу втретє був призначений головним тренером збірної, яка у Мексиці швидко увійшла до числа фаворитів чемпіонату, але вже в 1/8 фіналу програла не без “допомоги” суддів бельгійцям. “Динамо” (Київ) також стало чемпіоном СРСР. У четвертий раз другий раз підряд. “Шахтар” (Донецьк) – фіналіст Кубка СРСР. Олександр Заваров (“Динамо” Київ) визнаний кращим футболістом СРСР.
1987. “Динамо” (Київ) вдруге стало півфіналістом Кубка чемпіонів. “Дніпро” (Дніпропетровськ) – віце-чемпіон СРСР. “Динамо” (Київ) – володар Кубка СРСР. Олег Протасов (“Дніпро”) визнаний кращим гравцем СРСР.
1988. Срібними призерами чемпіонату Європи у ФРН у складі збірної СРСР стали: В.Чанов, В.Бєссонов, С.Балтача, О.Кузнєцов, А.Дем’яненко, А.Михайличенко, Г.Литовченко, А.Заваров, В.Рац, О.Протасов, І.Бєланов (усі – “Динамо” Київ), І.Вишневський (“Дніпро”), а також вихованець закарпатського футболу В.Пасулько (“Спартак” Москва) і головний тренер В.Лобановский. Олімпійськими чемпіонами в Сеулі в складі збірної СРСР стали: А.Чередник, В.Тищенко, В.Лютий (усі – “Дніпро”), А.Михайличенко (“Динамо” Київ), вихованець західноукраїнського футболу В.Татарчук (ЦСКА Москва) і згодом приїхавший в Україну Є.Яровенко (“Кайрат” Алма-Ата), уродженець Одеської області І.Добровольский (“Динамо” Москва), а також головний тренер А.Бишовець. У десятку кращих футболістів Європи ввійшли Олексій Михайличенко (4-е місце) і Олександр Заваров (10-е). “Дніпро” (Дніпропетровськ) – вдруге чемпіон СРСР. “Динамо” (Київ) – срібний призер. “Металіст” (Харків) – володар Кубка СРСР. Уперше українські команди одночасно зайняли обидві вищі сходинки чемпіонату та виграли Кубок СРСР. Олексій Михайличенко (“Динамо” Київ) визнаний кращим гравцем СРСР.
1989. “Дніпро” (Дніпропетровськ) – срібний призер чемпіонату СРСР і володар Кубка СРСР. Уперше у вищій лізі виступив “Металург” (Запоріжжя). А.Канчельскіс у складі “Манчестер Юнайтед” виграв Суперкубок Європи.
1990. “Дніпро” (Дніпропетровськ) – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів.
“Динамо” (Київ) у четвертий раз зробило дубль, встановивши союзний рекорд перемог у чемпіонатах – 13 і рекорд двох перемог підряд, а так само повторивши рекорд “Спартака” (Москва) перемог у Кубках – 9. Причому, у фінальному матчі Кубка СРСР “Динамо” встановило рекорд перемог у фіналах, обігравши московський “Локомотив” – 6:1. Другий український тренер (А.Бишовець) призначений головним тренером збірної СРСР.
1991. “Динамо” (Київ) – четвертьфіналіст Кубка Кубків.
1992. “Динамо” Київ – четвертьфіналіст Кубка Чемпіонів. У складі збірної СНД на чемпіонаті Європи у Швеції грали: динамовець Ахрік Цвейба, а також колишні кияни Михайличенко, Кузнєцов, Юран, що були гравцями “Динамо” та “Шахтаря” Канчельскіс і В.Онопко. Очолював команду Анатолій Бишовець. Пройшов перший чемпіонат незалежної України. Чемпіоном стала сімферопольська “Таврія”. Перший Кубок незалежної України виграв одеський “Чорноморець”. Із цього року на міжнародному рівні стала виступати і збірна незалежної України, однак до відбірних ігор чемпіонату світу-94 вона допущена не була, що привело до масового відтоку провідних футболістів у збірну Росії. Дебютний матч збірної України пройшов в Ужгороді (це був перший матч національних команд у цьому місті) і закінчився поразкою від Угорщини – 1:3.
1993. Чемпіоном і володарем Кубка України стало київське Динамо.
Восени “Динамо” непогано зіграло у кваліфікації Ліги Чемпіонів з одним із кращих клубів Європи – “Барселоною” (3:1 та 1:4).
1994. Збірна України дебютувала на офіційному рівні – у відбірних іграх чемпіонату Європи. Дебют пройшов украй невдало: домашня поразку від Литви – 0:2. Чемпіоном України стало “Динамо”, володарем Кубка – “Чорноморець”. Восени “Динамо” грало в Лізі Чемпіонів, де відбувся історичний матч із московським “Спартаком” – 3:2 (0:2). Втретє кращим гравцем України визнаний Віктор Леоненко (“Динамо”) – другий результат після Блохіна, який ставав кращим 9 (!) раз.
1995. Збірна України, незважаючи на деякий підйом, закінчила відбірний турнір дуже невдало – 4-е місце – пропустивши вперед не тільки Хорватію й Італію, але й Литву. Чемпіоном України стало “Динамо”, володарем Кубка – “Шахтар”. Восени “Динамо” стартувало в Лізі Чемпіонів, але було дискваліфіковане за офіційною версією “за спробу підкупу судді”. Вихованець запорізького футболу Андрій Демченко в складі амстердамського “Аякса” виграв Суперкубок Європи.
1996. Чемпіоном і володарем Кубка України стало “Динамо”.
1997. Збірна України посіла друге місце у відбірній групі чемпіонату світу, пропустивши вперед чемпіонів Європи Німеччину й обійшовши Португалію. Однак у додаткових матчах програла Хорватії (0:2 й 1:1) багато в чому через вкрай необ’єктивне суддівство. Чемпіоном України стало “Динамо”, володарем Кубка – “Шахтар”. Восени “Динамо” дуже вдало вступило в Лізі Чемпіонів, обігравши “Барселону”, “Філліпс СВ” та “Ньюкасл” і вийшовши у чвертьфінал.
1998. “Динамо” Київ (ставши чемпіоном і володарем Кубка України) продовжило вдалі виступи в Лізі Чемпіонів, обігравши, зокрема, лондонський “Арсенал”.
1999. Збірна України посіла друге місце у відбірному турнірі чемпіонату Європи, пропустивши вперед чемпіонів світу Францію та обійшовши Росію. Однак у плей-офф вона зненацька програла Словенії (1:2 та 1:1). “Динамо” (Київ) стало чемпіоном і володарем Кубка України, а так само втретє у своїй історії півфіналістом Ліги Чемпіонів, обігравши у чвертьфіналі її торішнього переможця мадридський “Реал”.
2000. “Динамо”, втретє підряд виграло і чемпіонат і Кубок, дійшло до другого групового турніру Ліги Чемпіонів, у якому незважаючи на дві поразки на старті, потім взяло 10 очок з 12 і ледь не обійшло майбутнього переможця – “Реал” (Мадрид).
Уперше відразу два представники з однієї східноєвропейської країни брали участь у Лізі Чемпіонів. Ними стали представники України – київське “Динамо” і донецький “Шахтар”.
Збірна України у відбірних іграх чемпіонату світу почала з поразки від поляків вдома, але потім одержала дві перемоги на виїзді над норвежцями та вірменами.
2001. Уперше за останні 8 років у чемпіонаті України була конкуренція в боротьбі за перше місце. У драматичній боротьбі київське “Динамо” на самому фініші на одне очко обійшов “Шахтар”. Восени “Динамо” знову брало участь у Лізі Чемпіонів. Збірна України, наробивши домашніх нічиїх, з величезною працею посіла друге місце у відбірній групі чемпіонату світу і втретє підряд виступала в іграх плей-офф, знову програвши – цього разу Німеччині (1:1 й 1:4).
2002. Помер Валерій Лобановский. Чемпіоном України вперше став донецький “Шахтар”, обігравши у вирішальному матчі на своєму полі в передостанньому турі свого конкурента – київське “Динамо”. “Шахтар” виграв і Кубок країни, також обігравши у фіналі київське “Динамо”.
2003. Звання чемпіона України повернуло собі київське “Динамо”, незважаючи на те, що на початку другого кола “Шахтар” мав перевагу в сім очок. “Динамо” блискуче пройшло друге коло, вигравши 13 ігор з 15. Кияни виграли і Кубок країни, у фіналі обігравши знову ж таки “Шахтар”. Збірна України, що роздирає зміною поколінь і травмами провідних гравців, незважаючи на непогані матчі з іспанцями і вдома з майбутніми чемпіонами континенту греками, втративши масу очок з аутсайдерами, провалила відбірний турнір, зайнявши лише 3-е місце в групі.
2004. Київське “Динамо” знову стало чемпіоном. А в Лізі Чемпіонів другий раз в історії взяли участь два українських клуби. Другим знову став донецький “Шахтар”. Обидва учасники зайняли 3-і місця, хоча кияни по грі могли розраховувати на більше, і перейшли в Кубок УЄФА. Збірна України відмінно почала відбірковий турнір чемпіонату світу, крім іншого зігравши внічию в Данії і розгромивши у гостях третього призера минулого Мундіаля Туреччину.
2005. Збірна України блискуче пройшла відбірний турнір чемпіонату світу, першою в Європі, не вважаючи майбутніх хазяїв німців, завоювала путівку у фінальний турнір. В єврокубках справи обстояли не так вдало. Київське “Динамо”, програвши вже в другому кваліфікаційному раунді Ліги Чемпіонів скромному швейцарському “Тунові”, перервало свою 11-літню серію безперервної участі в групових турнірах головного європейського клубного турніру. Чемпіоном України другий раз став донецький “Шахтар” .
2006. Збірна України, уперше беручи участь у фінальному турнірі чемпіонату світу самостійно, відразу дійшла аж до чвертьфіналу. Незважаючи на невдалий старт, коли жовто-блакитні програли Іспанії 0:4, українська команда змогла мобілізуватися й обіграти послідовно Саудівську Аравію 4:0, Туніс 1:0 і в 1/8 фіналу Швейцарію – 0:0 і по пенальті 3:0. Причому, це стало першим в історії чемпіонатів світу випадком, коли серія пенальті закінчилася з “сухим” рахунком. А Швейцарія стала першою в історії чемпіонатів світу командою, що не пропустила на його протязі жодного м’яча. У чвертьфіналі збірна України була розгромлена 0:3 майбутнім чемпіоном світу – Італією.
У груповому турнірі Ліги Чемпіонів знову брали участь два клуби – донецький “Шахтар” зайняв 3-е місце й перейшов у Кубок УЄФА, а київське “Динамо” опинилося на останньому, 4-му місці. Чемпіоном України другий рік поспіль став донецький “Шахтар”.
2007. Київське “Динамо” після дворічної перерви повернуло собі звання чемпіонів України. Також кияни виграли і Кубок країни, зробивши в такий спосіб дубль.
Джерело: UkrSoccerHistory.com
Дякую за цікаву інформацію!
1976 Це ще СССР, а не Укрфїна
Коля, вчи історію
Спасибо,это именно то что мне нужно))