Дивна шкіра

Категорія Різне | Опубліковано 29-01-2009

Не практикував цього, але мій друг, який без зимового спорту жити не може і так захопливо розказує про Карпати, що мене надихнув пошукати інформацію про найкращі місця (попередній записі у цьому блозі), попросив розказати історію, що трапилася з ним цієї зими.

Зізнаюся, що я сам не вірив у те, про що він розказував, але він навів деякі факти…

Він також надав відео, як вони проводили експеримент в Києві. Отже, пряма мова:

Правду кажуть, що все таємне рано чи пізно стає явним .. Хотіли зберегти нашу зимову знахідку в таємниці, але оскільки мій російський друг не втримався і злив інфу – ось тут, та ще й перекрутив, що краще вже я розповім, як було насправді.

Почнемо з того, що відбулося все в Карпатах! 4 відважних лижника заїхали на дикий-дикий захід, Мармарош, на кордоні з Румунією. У Ділове прибули пізно вночі, ходимо, шукаємо де переночувати – ніхто не відкриває, ну, можна зрозуміти, 4 здорових дитини. Але тут в одному будиночку світло, сміх, весело … Відкриває тітонька, ми їй – так і так, пустіть переночувати. Погодилися, пустили. А там 2 діда і 4 жіночки випивають. Знайомимося, господар – дід Захар, кум його Митрич і дівиці (поіменно не представили), при чому реально молодиці, років по 30-35. Ми там “прозріли” з діда, років 70 йому на вигляд, а на молодиць поглядає 😉 Ну, ми посиділи, погомоніли, і полягали спати. А рано вранці Макс, як очманілий, підривається рухатись на Петрус, при чому як оскаженів, нас не чекає, йде вперед, доганяє. Так гнав, ледь встигали за ним!

Ну, з’їхали з Мармароша, все супер, що там говорити, але ж мова не про це 🙂 Далі ми на Драгобрат до своїх пішли. Ввечері глінтвейн, потім вийшли подихати свіжим гірським повітрям, і він мені видає таке.. що я подумав, що він “обкурився”. Типу, коли всі вже поснули, з дідом Захаром вийшли на перекур, і Макс запитав, звідки у діда такі дівки, невже якісь найманки? Ну, Дід, будучи під градусом “розімлів”, каже: “Бачиш на мені шкіряну жилетку? Непроста вона, притягує жіночок, як мух на мед, сімейна реліквія.” Тужурку цю давним-давно з гір його дід приніс. Так він її коли одягає, з жінками жодних проблем! А Макс у нас взагалі вірить у всяку таку містику, ну і поцупив її 🙂 «Ну що, – каже – зараз будемо перевіряти …». Що тут почалося, на словах не передати 😉
Далі без деталей, а то там багато інтиму 😉 Але в перший же вечір він цілувався з «королеву балу». Всі до неї під’їжджали, і так, і сяк, а Макс підійшов, і поцілував її 😉 Не уявляєте, який йому респект після цього від всіх пацанів був 🙂 Ну і далі в такому дусі, тільки по наростаючій, 2-х, один раз 3-х за вечір до себе в кімнату зводив на екскурсію!;) Ну, одним словом, розгулявся не на жарт!

Ну от уявіть, якась карпатська тужурка на дівчат діє, як справжній феромон ! Ми вирішили, що справа в якихось карпатських рецептах такий собі еліксир кохання, і що жилетка цією справою пропитана. Пахне вона якось трохи дивно, але чимось знайомим ніби,. Одним словом, незвичайне поруч, сподіваюся тільки, карпатські горці за Максом за це не прийдуть з сокирками 😉

Всі з Макса “прозрівали” просто, дівчата в першу чергу 🙂 5 днів відривався, на скільки вистачило сил. Перед від’їздом він таким вигуляним себе відчував, що вирішив розділити своє щастя з друзяками. Молодець, що там казати! Порізав жилетку на амулети, вистачило на 17 осіб 😉 Собі, звичайно, шматочок побільший взяв. Андрюха свій шматок на сайті засвітив, ніби справжній, чого не скажеш про все інше- про Ельбрус, ну, склав, як зумів 🙂

Після Карпат повернулися до Києва. Ну, ми тут для наочності зняли невелику пам’ятку, як ця річ працює в реалі. А в Києві вона працює, треба сказати, не гірше, ніж в Карпатах. Не 100% результат, звичайно, але … 😉 Що там розказувати, дивіться самі 😉

Коментарі 29 коментарів

Прокоментувати


Загрузка ...